Журнал о кино

Про цей клясичний фільм я згадую, коли є нагода пожартувати щодо близнюків, адже двійнята, як сказано в ньому, - то банально. Герої цієї стрічки - трійнята! «Туалет був замкнений зсередини» (фр. Les vécés étaient fermés de l'intérieur) - кримінальна комедія, знята французьким режисером Патрісом Леконтом за сценарієм написаним у співпраці з Марселем Готлібом у 1976 році.

Тон цієї фантасмагоричної комедії, що пародіює твори майстрів сюрреалізму й детективного жанру, задає епіграф, використаний авторами в початкових титрах: «У поліцейському розслідуванні, коли вбивця ще й жертва, а з іншого боку, комісар і вбивця - одна й та ж особа, жертва часто стає вбивцею комісара, жертвою псевдожертви, і не можна сказати, що це полегшує становище. Найкраще, коли вбивця - це вбивця».

Розслідуванням загадкового вбивства автобусного кондуктора Гаспара Газюля, знайденого мертвим на самоті, у своїй власній вбиральні, запертій зсередині, займаються комісар Пікар (чудовий Жан Рошфор) і інспектор Шарбоньє (Колюш). Їм просто-таки на диво вдається зв'язати воєдино абсолютно непоєднувані і нелогічні факти та вийти на слід злочинця. Тільки от хто цей злочинець, і де він ховається? Слід за ним тягнеться вельми помітний, але як його вистежити? Може, він ховається у в'язниці чи переховується від правосуддя в божевільні? Можливо, він одноногий моряк далекого плавання, адже в квартирі вбитого був виявлений тирольський капелюх, з прикріпленим до нього прикрасою-брелоком у вигляді однієї боксерської рукавички. Немає сумнівів - убивця одноногий! А, може, це карусельник, адже саме на його каруселі так любить покататися вночі головлікар психіятричної клініки разом із усім своїм сімейством? Чи це катеринщик із мавпочкою, які в момент убивства перебували безпосередньо під вікнами жертви?

На їхньому шляху не раз трапляються... гарненькі й не надто одягнені дівчата. Завжди і всюди. Уявляєте, наскільки це заважає розслідуванню? Шляхом неймовірних за своєю вигадливістю зусиль слідці дізнаються про існування двох братів-близнюків убитого - Бальтазара і Мельхіора (троє братів носять імена волхвів, що принесли дари немовляті Йсусу), один із них довгі роки перебував на лікуванні в психіятричній клініці, а другий заздрив успіхам брата... Споглядаючи фільм, розумієш, що понурі москвини такого не знімуть: легкий, простий, грайливий, плавний, не позарозумовий і водночас не тупий. Дуже логічний. Тільки от логіка тут перевернута з ніг на голову, тож те, що відбувається, нагадує відбиток у кривому дзеркалі. Легкий гумор плавно перетікає в самоіронію, а актори віддаються своїй грі повністю, глядачам лишається лише сміятися від душі.